Самокритика: як перестати критикувати себе
Я дала своєму внутрішньому критику смішне імʼя, щоб казати йому помовчати, коли він лізе, куди не просять: «О, знову ти Балакуйко щось розказуєш. Прикольно теревениш, дяки, але я знаю, що до чого». Це доволі класна вправа. Внутрішньому критику можна дати смішне ім’я, попросити його помовчати і додати влучні реалістичні аргументи. Наприклад, «Помилятися - це нормально і ніхто від цього не застрахований. Я зроблю висновки і піду далі», коли критик сварить за помилку. Для того, щоб такі вправи були ефективними важливо знати звідки береться внутрішній критик, для чого він треба, друг він нам чи ворог. Про це і поговоримо. Мабуть, я вас не здивую, якщо скажу, що родом внутрішній критик з дитинства. Але не тільки. Сьогодення теж грає роль. Отже, природньо так склалося, що головна робота нашого мозку - це захищати нас. Він хоче, щоб ми були в безпеці. Та є одна проблемка: користуватися він може тільки тими знаннями і досвідом, які ми вже маємо в нашій голові (тому нам кори...
