Мультфільм про емоції: погляд психолога на "Думками навиворіт 2"
До уваги читачів: психологічний розбір другої частини мультфільму "Думками навиворіт" включає спойлери. Якщо це ок для вас та/або ви вже бачили цей мульт, то розповім вам про один з моїх найулюбленіших мультиків. Перша частина теж чудова, але сьогодні поговоримо про другу. На мою думку, вона ще яскравіша.
Мені дуже сподобався момент з переконаннями, тому почати я б хотіла з цієї теми. Райлі стала підлітком, а її емоційний світ став складнішим. Загорілася червона кнопочка «пубертат» і до радості, суму, гніву, страху та огиди приєдналася тривожність, хандра, конфуз, заздрість, ностальгія. Раніше керівною була радість, але тривожність все змінила. Соціальні взаємодії і емоційний відгук формують наші переконання про себе та світ. Тому, спочатку ми бачимо, як радість турботливо збирає гарні спогади Райлі і відправляє їх для формування позитивних переконань. А що ж вона робить з негативним на її думку досвідом? Відправляє в якесь темне та віддалене місце. Цілком можливо, що саме це ігнорування неприємного досвіду призвело до того, що за пультом керування опинилася саме тривога. Дівчинка стала дорослішою і в її житті відбулися зміни, які включали більш складні соціальні взаємодії, ніж раніше. Маючи виключно позитивне переконання щодо себе, вона стикнулася з тим, що в реальності все не так однозначно. І як з цим впоратися? У тривожності були відповіді. Вона випила енергетик (а кофеїн стимулює нервову систему, що може активізувати тривожність), замкнула радість та інші основні емоції в банку і створила цілий офіс, який займався передбаченням подій в негативному світлі. Все для того, щоб захистити Райлі від небезпек, які вона не може побачити.
В міру тривожність корисна, але її надмірна активність призвела до того, що переконання Райлі про себе змінилося на «я недостатньо хороша». Дівчинка намагалася відповідати вподобанням її нових друзів, вважаючи свої особисті вподобання недоречними. Наприклад, як в тому моменті, коли дівчатка говорили про музичних виконавців. Бажання подобатися іншим - це природньо, але залежність від думки інших - це вже не ок. А також тривожність змушувала Райлі робити те, на що вона не пішла б раніше, як та ситуація з записами тренера. Дівчинка хотіла, як краще, але через неадаптивні уявлення про себе її дії призвели до того, що тривога ставала все тривожніше і в якийсь момент збільшилася настільки, що викликала панічну атаку. Добре, що по сюжету мультику, радість разом з іншими емоціями, знову дісталася пульта керування.
В процесі їх повернення, так сталося, що ті неприємні спогади, які радість вважала непотрібними, опинилися там, де формуються переконання. І виявилося, що вони важливі. Дівчинка усвідомила, що вона може бути різною і це нормально. Ніхто не є ідеальним, всі часом роблять помилки та бояться чогось… Розуміння цих речей допомагає прийняти та полюбити себе. Адаптивні думки та дії сприяють позитивним змінам в житті. Ми побачили, як Райлі щиро попросила вибачення у подруг, пояснивши свої почуття, а також зуміла впоратися з тривожністю, коли чекала повідомлення від тренера. Тепер вона знала, що рішення тренера поза межами її контролю. А от підготовка до тесту з іспанської - це те, що вона контролює.
А пам’ятаєте, як наприкінці мультфільму нам показали тривожність в кріслі для релаксації з чаєм в руках? Цей момент нагадує нам про копінг-стратегії подолання стресу. Чай без кофеїну, фізична активність, практики усвідомленості тощо допоможуть проявити до себе турботу.
Мені подобається, як мультик «Думками навиворіт» спонукає дітей та дорослих різного віку розпізнавати свої емоції та почуття. Кожна емоція - важлива. Немає хороших або поганих емоцій, є приємні або неприємні. Емоції відображають наше ставлення, а також повідомляють нам про наші потреби. Усвідомлюючи свої емоції, ми можемо керувати ними. Якщо ж ми не свідомі щодо своїх емоцій, тоді вони керують нами. Розпізнавання емоцій допомагає нам краще розуміти себе та інших.
Одна з розмов радості та тривожності була про те, що не вони вирішують, яка Райлі людина. Тоді радість згадала, як вона контролювала Райлі, беручи до уваги лише позитивний досвід та ігноруючи негативний. Цей момент підкреслює, що і надмірна позитивність може бути токсичною. Життя, соціальні взаємодії, ми самі - це не виключно про позитив чи негатив. Буває по різному. Справа не втому, що відбувається навколо нас, справа в тому, як ми ставимося до цього. Нам варто вчитися приймати себе, інших людей та життя такими, які є. Прийняття - це крок до відповідальності. Прийнявши те, що ми не можемо змінити, ми можемо почати змінювати те, що в межах нашого контролю.
А які у вас думки щодо мультику «Думками навиворіт»? Рада буду прочитати в коментарях. Хочу побажати вам удачі, успіхів, мирного неба і всього всього хорошого! До зустрічі у мене на каналі та в інших соцмережах.
